Гетьманська столиця

 Київ – Батурин – Ніжин – Київ 

Усім шанувальникам історії та архітектури рекомендуємо обов’язково відвідати  Національний історико-культурний заповідник “Гетьманська столиця”. Цей унікальний заповідник, що знаходиться у місті Батурин на Чернігівщині, об’єднує безцінні пам’ятки історії, архітектури, культури, археології і природи: палацово-парковий ансамбль Кирила Розумовського, будинок генерального судді Василя Кочубея, музей археології Батурина, Воскресенська церква-усипальниця  гетьмана Розумовського, парк “Кочубеївський”,  Миколо-Крупицький монастир, Цитадель Батуринської фортеці.

Дата тура: 14.10

Вартість тура: 699 грн.

08:00
Відправлення туристичним автобусом від станції метро «Лісова».
10:30
Прибуття до міста Батурин.
        Батурин – особливе для кожного українця місто. Тут народилася ідея української державності, і тут же на тривалий період її було забуто. Місто було  засноване в 1575 році польським королем Стефаном Баторієм (трансильванським угорцем Іштваном  Баторі) і назване на його честь. Більше трьох століть тому Батурін був столицею Лівобережної України та свідком багатьох політичних інтриг, військових перемог і трагедій.  Ще в 1669 році гетьман Дем’ян Многогрішний вибрав Батурин за свою резиденцію, потім звідси правив Україною Іван Самойлович, з 1672 по 1708 рік – Іван Мазепа, а з 1750-1764 рік  – останній гетьман України Кирило Розумовський. Тому  Батурин  називають Гетьманською столицею України. 2 листопада 1708 року, місто було захоплене московським військом і повністю зруйноване.  Відродив Гетьманську столицю  Кирило Розумовський  у 1750 році.

Приїхавши сюди у Вас буде можливість відвідати дивовижні місця, побачити історичні цінності і буквально розчинитися в історії, адже духом минулого тут пронизаний чи не кожен квадратний метр.

В незалежній Україні, Батурин почав відроджуватися в минулій величі.  В 1994 році тут було створено Національний історико-культурний заповідник “Гетьманська столиця”, до складу якого увійшло 39 об’єктів унікальних пам’яток історії, археології та природи. Головною визначною пам’яткою Батурина є величний палац (1799-1803) К. Розумовського де  створено Музей  Гетьманської слави. У центрі міста височіє Покровська церква, а дорога від неї веде до дерев’яної Батуринської фортеці, зміцнення якої, за даними археологів, належать до XI ст. На території цитаделі – будинок гетьмана, скарбниця і дерев’яна замкова церква. Поруч з цитаделлю знаходиться Воскресенська церква, яка стала усипальницею гетьмана К. Розумовського.  Це одне з небагатьох поховань українських гетьманів, яке зберіглося до наших днів.

14:00
Прибуття до міста Ніжин.
Коли запитуєш пересічного українця, що він знає про Ніжин – перше, що він каже, це «Знаю, знаю! Це смачнючі ніжинські огірочки !!» 🙂  Але звичайно це далеко не все, чим може здивувати  місто. Ніжин свого часу багато в чому не поступався у розвитку губернському Чернігову, а також був освітнім і науковим центром України.  Саме тут заснували Гімназію вищих наук князя Безбородька, яка стала важливим центром знань.  В ній  вчилися видатні особистості
 Є. Гребінка, Л. Глібов, М. Гоголь та інші…
Якщо говорити про згаданого Миколу Гоголя, то  близьке знайомство з жителями міста під час навчання  призвело до того, що практично в будь-якому відомому його творі  можна знайти відгомін ніжинського періоду.  Наприклад, сюжет  повісті «Вій» повністю повторює легенду, пов’язану з ніжинською  Хрестовоздвиженською  церквою, в якій Гоголь-гімназист неодноразово бував під час храмових свят.  Або ще один приклад.  Вважається, що сюжет поеми «Мертві душі» Гоголю підказав Пушкін.  Але  за свідченням колеги Миколи Васильовича по гімназії  Петра Мартоса, в Ніжині в той час жив серб – величезного зросту, дуже гарний, з довжелезними вусами.  Десь він купив землю, на якій, згідно купчої, знаходилося  650 душ, і незабаром заклав її за хороші гроші.  Однак земля ця виявилася занедбаною кладовищем.  Тому є можливість припустити, що Гоголь, як любитель всього незвичайного і колоритного, не міг не запам’ятати цю історію, яка з часом лягла в основу сюжету відомих «Мертвих душ».
У XVII-XVIII століттях, завдяки розташуванню на торговельних шляхах між Польщею, Туреччиною та північними  територіями, Ніжин став багатонаціональним містом.  Тут жили українці, греки, болгари, євреї, турки, перси, німці, поляки.  З 1650-х років значний вплив в Ніжині отримали запрошені в місто грецькі купці.  У 1657 році Богдан Хмельницький спеціальним універсалом надав їм великі пільги в торгівлі, тому вони заснували тут свою колонію та почали інтенсивну торгівлю сукняними виробами, тканинами, золотом, сріблом…
До сих пір збереглися квартали, побудовані в XVIII столітті.  Тобто цілі квартали міста минулих століть «працюють» і на нинішні покоління: прогулюючись по вулиці Гоголя та  сусіднім провулкам, відчуваєш дух накопиченої історії.
А ось історія життя ще одного ніжинця – мореплавця Юрія Лисянського (1773-1837), який здійснив на початку XIX століття експедицію навколо світу. Рідний дім мореплавця зберігся.  У 10-річному віці, завдяки протекції канцлера Безбородька, Юрій вступив в морський кадетський корпус в Кронштадті.  Брав участь у війні зі шведами в 1788 році, згодом проходив морську практику в Великобританії, де залишився добровольцем на 5 років.  За цей час він побував, в складі британських ескадр, на всіх океанах світу.  У 1795-96 роках жив в США, де його приймав перший американський президент Джордж Вашингтон…Хто б  міг подумати, що хлопчика з сухопутного Ніжина чекає така доля ..
Всього в місті 117 пам’яток архітектури- мало яке місто може таким похвалитися.  У 2017 році Ніжин отримав статус одного з семи чудес України в номінації «Історичні міста»….
18:00 відправлення до Києва.

21:30 Орієнтовний час прибуття до Києва.

У ціні враховано:

  •  Обслуговування комфортабельним автобусом за маршрутом;
  •  Супровід професійним гідом;
  •  Екскурсійне обслуговування;

Додатково оплачується:

собисті витрати;
Вхідні квитки до музеїв.